CvNews | Dashboard

Матеріал

00:14 27.04.2022 3174

Заголовок

Постійне посилання: http://cvnews.cv.ua/post/view/1651007694-petro---znachit-kamin-obrazok

Підзаголовок

Короткий опис

Текст

<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto"><strong>На підвісній кладці над небесною Рибницею предок грає у тилинку. Дрібонько, дивно так грає предок Николай. Там, на тому світі, так само Рибниця є. А верх неї – кладка підвісна, а на поручнях її – киптарі розпростерті.</strong></div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">Як пташки з веселковими крилами – киптарі проти чорної безвісті такі дивні. Такі нетутешні. Правдиві яворівські киптарі.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">Там, у першому світі, Николай мав дев’ятеро дітей. Шість хлопців – кождий що орел – і дівчини три. І як сини прибули у силі, старшим з них справив киптарі, аби подобáли на ґаздів.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">Хлопці ті киптарі носили гонорово ти й легко, а відтак.. а відтак Николаєвих хлопців порозносило світом. «Чєс такий», - казали і за тими, що в Сибірах опинилися, і за тими, що в криївці сиділи, і за тими, кого вóйна закликала..</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">Старий Николай був високої, гордої постави – ніхто і ніколи не видів цего яворівського птаха згорбленим. Твердим був старий Николай. А в думках, які були так подібні на затаєний афинник, банував за всіма – і тими, що на своїй землі, і тими, що на чужій – порозносив вітер світом дідових гонорових синів.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">Одної ночі птахом надлетів один з менших, Петро. Він уже другий рік з лісовими хлопцями. Надлетів д’хаті так потихо, в шибу полегки закóвтав, і їв-що-їв – а зразу до «товариша». В одній з кімнат зимувало лóшє. Таке вже більшеньке, ласе до рук. Награвся з ним сам, ніби лошєк – Петрові і 20 ще нема. Лошє і парубок труться лобами і боряться, лямпа гасова присвічує їм, най граються, поки мож…</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">- Дєдю, як мене вб’ют, аби-сте дали цисе лошє за простибі, - зробився нараз Петро інакшим. Старшим.</div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">Дєдеве серце зараз уже не афинник, а солений будз, яке надрубали і звідти чурит кров-дзер. Але не виказує Николай.</div>
<div dir="auto">- Не говори мені дурної. Ади бери ліжник ти й лігай.</div>
<div dir="auto">- Мене єк найдут – біда буде всім. Я переночую в одéнку, - сказав і лиш висунувся з хати.</div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">Ніхто не знає, доки спав і що снив Петрусь в оденку. Але понесла його серед ночі тривога аж кінець царинки, аж на Бабіївське, в стару сторожку.. В ній ґазда ночує, коли пантрує вліті афинник, а тепер вона порожня. А відтак ще одна тривога і захриплі собачі голоси вúюдили і з халабуди, а відтак куля догнала на камінню, і аж тогди Петро лєг спати.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">«Петро – значить «камінь», «Петро – значить «камінь», - чогось крутилося маревом вивчене в школі… Петро – значить «камінь»… Ка-мінь.. А-мінь…</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">***</div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">Скілько є хат, а «стрибки» потрафили саме до Петрової старині.</div>
<div dir="auto">- Слыш’, дед.. Дай покушать.</div>
<div dir="auto">«Земню би ви сиру їли», - подумав собі, але поклав на стіл будз і студену кулешу.</div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">- Слыш, дед… - він думав, «гості» зараз будуть правити горівки. Але.. ліпше би горівки. – Дед, мы это.. Там повыше пацана подстрелили, из ваших. Молодой, нигде видать и не был – забери и закопай.</div>
<div dir="auto">Дідове серце вже не будз – воно вже змелене на бриндзу і посолене. Але Николай твердий, як камінь. Як той камінь, що приймив його Петра…</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">… Мили Петра у хаті Катерини Тинкалючки, сусідки… І вона, жінка, що не вміла доти заплакати, скупала парубка слізьми.</div>
<div dir="auto">Дєдя сказав принести киптар старшого брата, так само Николая. Той Николай уже в Німеччині, а киптар лишився. Петра мусют поховати єк ґазду.</div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">- На то я вам справив киптарі, аби ви мені на ґаздів виглядали… - гірко старому Николаєві, на світі гірко….</div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">А поховали Петра вище стежки, в поконеччю його-таки родових земель. А відтак «освободітєлі» місцевим ґаздам кому спалили хати, кому пусткою зробили, Петро один лишився на оседку, «присів ґрунти», гірко так присів…</div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.cvnews.cv.ua/uploads/600x400/2022/04/27/8c0bdb4602a37312dd798117db5d430f.jpg" alt="" />
<div class="image-in-post-caption">Петрова могила і вітер над Ігрецем… Фото з мережі Інтернет</div>
</div>
</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">Спочатку йому могилу пантрували ялиці – насіялися віночком і так росли, аж поки не порозсихалися. А відтак хтось добрий поклав хрест і обгородив…. На Ігреци граєси вітер.. Гірко так граєси, ніби награє в тилинку.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="cxmmr5t8 oygrvhab hcukyx3x c1et5uql o9v6fnle ii04i59q">
<div dir="auto">… Не вітер то. Коли на Ігреци біла днина – у засвітах, у другій Гуцулії – ніч чорніська. І поверх чорної ночі розправили крила киптарі. А старий Николай Феделюків награє на тилинку. Він кімує – і синів його-птахів, і дочок-зірниць, але він уже ніц не каже нікому. Грає собі в тилинку на кладці поверх Рибниці.. Чорна вода береси срібними баранами і тікає, а люди на то кажут «білі хмари»…</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>

Додатково

Джерело

Посилання на джерело

http://

Автор

Перегляди

SEO

Ключові слова

Опис

Редагувати матеріал форма редагування матеріалу

Матеріал

Додатково

SEO

Головне зображення

Публікація

Статус

Оприлюднити

Категорії

Зв’язані матеріали

Теги & SEO

RSS

Підтвердження

В кошик

Langdon's Birthday

Frodo Updated His Profile

Nora Joined Mailing List

Cron Job 254 Executed