"Вітаємо Левка Тарасовича та бажаємо міцного здоров'я і довголіття. Нехай кожен прожитий рік наповнює життя досвідом, мудрістю та приємними спогадами. Нехай щастя огорне Вас, а поруч будуть тільки віддані та вірні друзі!" - з такими побажаннями до музиканта звернулося управління культури Чернівецької ОВА.
Левко Дутківський (Лев Тарасович Дутковський, нар. 9 квітня 1943, Кути, нині Івано-Франківська область) — український музикант і композитор, засновник і керівник вокально-інструментального ансамблю "Смерічка", Народний артист України, режисер, педагог, один із основоположників української естрадної музики.
1963 року закінчив Мукачівське музпедучилище за спеціальністю вчитель музики і співів.
1977-го закінчив Київський державний інститут культури ім. О. Корнійчука, (спеціалізація режисура масових видовищ).
1966 року на Буковині у місті Вижниця Левко Дутківський створив біг-біт групу "Смерічка", яка вперше використавши електроінструменти, стала одним із перших ВІА в колишньому СРСР.
1968-го одружилися з Аллою Дутковською. Йому було 25, а їй — 18.
Для ансамблю Дутківський написав і аранжував пісні "Сніжинки падають" (1966), "Бажання" (1967), "У Карпатах ходить осінь" (1968) на слова Анатолія Фартушняка, рок-композицію "Черемоше сивий" (1969) на слова Миколи Негоди, блюз-баладу "Скрипка без струн" (1971) на слова Анатолія Драгомирецького та інші. Ці твори з елементами рок-, поп-музики, джазу та українського фольклору визначили творчий напрямок "Смерічки", що дали українській естрадній пісні в 60–70 роках XX століття нову музичну хвилю.
Левко Дутківсьий з нуля навчав грати на музичних інструментах переважну більшість музикантів, розписував і розучував з ними партитури пісень, вчив співати, працюючи над вокальною манерою. В той час "Смерічку" легко можна було впізнати без оголошення по радіо і телебаченню. Ансамбль зі своєю оригінальною манерою виконання яскраво вирізнявся серед інших подібних колективів в Україні, які робили спроби копіювати "Смерічку".
Своєрідний новаторський музичний стиль і манеру виконання "Смерічки" Дутківського підхопив тоді і юний студент Чернівецького медінституту Володимир Івасюк. Свої перші твори Івасюк приніс Дутківському, які завдяки ансамблю "Смерічки" стали популярними у світі. Керований Левком Дутківським колектив здобув лауреатські перемоги з піснями "Червона рута" і "Водограй" на Всесоюзних телеконкурсах "Пісня-71", "Пісня-72". А 1972-го ансамбль "Смерічка" з піснею Дутківського "Горянка" на слова Миколи Леонтюка в Москві став лауреатом телеконкурсу "Алло, ми шукаємо таланти".
З 1973-го Дутківський разом із "Смерічкою" працює в Чернівецькій обласній філармонії і гастролює майже по всіх республіках тодішнього СРСР та за кордоном (1973–1982). Ним написано понад 100 музичних творів, які стали надбанням українського естрадного мистецтва і увійшли до репертуару видатних, популярних співаків та колективів. Пісні Левка Дутківського записано Московською фірмою "Мелодія" на 14 платівках (1970–1991), канадською фірмою "Евшан" (1979) та ін., надруковані в багатьох збірках, звучать у телефільмах "Червона рута" (Укртелефільм, 1971), "Виступає ансамбль „Смерічка“ під керівництвом Левка Дутківського" (Таллінфільм, 1975) й ін.
1996-го заснував і провів як режисер та сценарист Всеукраїнський фестиваль естрадної пісні ім. Н. Яремчука у м. Вижниця. Левко Дутківський постійно працює з обдарованою молоддю, є головою і членом журі престижних пісенних фестивалів. Очолює на громадських засадах обласний благодійний фонд імені Назарія Яремчука.