CvNews | Dashboard

Матеріал

00:30 16.04.2023 3324

Заголовок

Постійне посилання: http://cvnews.cv.ua/post/view/1681594258-yakimi-buli-velikodni-paski-na-bukovini-stolittya-tomu-foto

Підзаголовок

Короткий опис

Текст

<p class="align-left"><strong>У Чернівецькій області пекли кілька видів великоднього хліба. Здавна готували як солоні паски, так і солодкі "бабки", йдеться<a href="https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0aiKbMYYmEjBTLFk4DMWtECxLQUMh7DJ6cEr5BLjgVqZPXEu6g5WTUuo8eAVY4ns2l&id=2041948802716032" target="_blank" rel="noopener noreferrer"> </a>в проєкті етнографа Миколи Шкрібляка. Суспільне зібрало інформацію з етнографічних експедицій, аби показати, яким був великодній хліб приблизно століття тому.</strong></p>
<p class="align-left">За словами Шкрібляка, на високогірній Гуцульщині ще з дохристиянських часів збереглися три види пасхального хліба — "рогата паска", "бабка" та сирна паска.</p>
<h3><strong>"Рогата паска"</strong></h3>
<p class="align-left">Це білий великодній хліб, який прикрашають хлібними фігурками-символами із сонячним хрестом посередині. Наприклад, "роги" — знак сонячного хреста, зозульки — пташки навколо нього, шишечки та "курунка" — насічка з тіста.</p>
<div class="article-image">
<div class="l-article-image-source">
<div class="l-article-image-box"><img class="article-image__picture" title=""Рогата" гуцульська паска" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/43c5a20689a1a7da.jpg" alt=""Рогата" гуцульська паска" width="600" height="336" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/43c5a20689a1a7da.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/43c5a20689a1a7da.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/43c5a20689a1a7da.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/43c5a20689a1a7da.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/43c5a20689a1a7da.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/43c5a20689a1a7da.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/43c5a20689a1a7da.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/43c5a20689a1a7da.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/43c5a20689a1a7da.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/43c5a20689a1a7da.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/43c5a20689a1a7da.jpg" /></div>
<div class="l-article-image-data">"Рогата" гуцульська паска. bukcentre.cv.ua</div>
</div>
</div>
<p class="align-left"> </p>
<p class="align-left">"Рогату паску" присвячували світу Бога.</p>
<h3><strong>"Бабка"</strong></h3>
<p class="align-left">Жовта солодка паска з "білими головами" поширена у рівнинних районах Буковини. Цей хліб присвячували сонцю.</p>
<p class="align-left">Зверху таку паску поливали "ситою" — міцною поливою на цукровій основі та кольоровим обвареним фарбованим пшоном. Згодом його замінили кондитерською соломкою.</p>
<div class="article-image">
<div class="l-article-image-source">
<div class="l-article-image-box"><img class="article-image__picture" title=""Бабка" з родзинками" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/68a31854851a0d82.jpg" alt=""Бабка" з родзинками" width="600" height="336" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/68a31854851a0d82.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/68a31854851a0d82.jpg" /></div>
<div class="l-article-image-data">"Бабка" з родзинками. УНІАН</div>
</div>
</div>
<p class="align-left">У матеріалах, зібраних в етнографічних експедиціях, <a href="https://spadok.org.ua/narodni-zvychayi-i-obryady/yak-svyatkuvaly-ta-shcho-gotuvaly-na-velykden-100-rokiv-tomu" target="_blank" rel="noopener noreferrer">йдеться</a>, що "баба", "бабка" була обов’язковою великодньою випічкою на Гуцульщині. Готували її з пшеничного чи кукурудзяного борошна, змішаного з незбираним кисляком чи молоком та маслом, яйцями, сметаною. Підготовлене тісто викисало від ранку до вечора, а вночі "бабу" пекли. Готували її тільки на Великдень.</p>
<h3><strong>Сирна паска</strong></h3>
<p class="align-left">Цей різновид паски випікають на коржі-основі, який називають "підлогою". Зверху на корж кладуть "вінок" — тонкий калач, сплетений джгутом, а всередину ставлять сирну солону чи солодку масу — сир з яйцем, а також цукор або сіль. Вона дуже добре рум'яниться, за що її також називають "сонечко у віночку".</p>
<div class="article-image">
<div class="l-article-image-source">
<div class="l-article-image-box"><img class="article-image__picture" title="Якими були великодні паски на Буковині" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/ea95fa6c679d771c.jpg" alt="Якими були великодні паски на Буковині" width="600" height="336" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/ea95fa6c679d771c.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/ea95fa6c679d771c.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/ea95fa6c679d771c.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/ea95fa6c679d771c.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/ea95fa6c679d771c.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/ea95fa6c679d771c.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/ea95fa6c679d771c.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/ea95fa6c679d771c.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/ea95fa6c679d771c.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/ea95fa6c679d771c.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/ea95fa6c679d771c.jpg" /></div>
<div class="l-article-image-data">Сирна паска "сонечко у віночку" або "паска на підлозі". bukcentre.cv.ua</div>
</div>
</div>
<h3><strong>"Дора"</strong></h3>
<p class="align-left">На Гуцульщині перша паска, яку всували у піч, відрізнялася розмірами. Вона найбільша — до 60 сантиметрів в діаметрі. Її несуть святити до церкви. Коли дору саджали в піч, хатні парубки на ґанку салютували — стріляли з рушниць.</p>
<p class="align-left">У матеріалах, зібраних в етнографічних експедиціях, <a href="https://spadok.org.ua/narodni-zvychayi-i-obryady/yak-svyatkuvaly-ta-shcho-gotuvaly-na-velykden-100-rokiv-tomu" target="_blank" rel="noopener noreferrer">йдеться</a>, що у багатьох гуцульських селах великий хліб на Великдень називали "стільник", "застівник". У нього втикали стільки яєць, скільки було членів сім’ї. Вважали, що чиє яйце під час печення "стільника" трісне, той помре.</p>
<p class="align-left">"То казали паску таку, якісь хліби такі пекли, шо клали у хрест єйця (у формі хреста) так у той хліб та пекли. То казали, як то "пукає" так, той чоловік не дожиє той рік", — казали у селі Гробище колишнього Путильського району.</p>
<h3><strong>"Кукуц" — темний хліб</strong></h3>
<p class="align-left">Це солений пісний хліб-коржик. Його присвячували землі-годувальниці.</p>
<p class="align-left">Кукуц пекли для дітей через традицію ходити "у кукуци". У четвер перед Великоднем, який називають "Чистий Четвер" обходили родичів і сусідів, а ті в подарунок "вогникам" (так називали дітей-передвісників Великодня) давали коржики-кукуци, а також писанку, солодощі тощо.</p>
<p class="align-left">На Путильщині, Косівщині, Верховинщині цю традицію знають досі.</p>

Додатково

Джерело

Посилання на джерело

http://

Автор

Перегляди

SEO

Ключові слова

Опис

Редагувати матеріал форма редагування матеріалу

Матеріал

Додатково

SEO

Головне зображення

Публікація

Статус

Оприлюднити

Категорії

Зв’язані матеріали

Теги & SEO

RSS

Підтвердження

В кошик

Langdon's Birthday

Frodo Updated His Profile

Nora Joined Mailing List

Cron Job 254 Executed