CvNews | Dashboard

Матеріал

15:57 29.07.2023 2610

Заголовок

Постійне посилання: http://cvnews.cv.ua/post/view/1690635444-bukovinskiy-urochistiy-vinok-z-koviloyu--viznano-nacionalnoyu-kulturnoyu-spadschinoyu

Підзаголовок

Короткий опис

Текст

<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto"><strong>Буковинський урочистий вінок з ковилою (кода, кодина, павун, вінок з травою, павуновий вінок, трава) – це різновид дівочого головного убору рівнинних сіл Буковини, шитий каркасний високий вінок, символічну кульмінацію якого становить трава ковила (обов’язково – нефарбована). </strong></div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">Сам каркас вінка може бути циліндричним, у вигляді невисокої бісерної коронки, або ж нагадувати убір троянського воїна – кріпитися по центру голови). Нещодавно відбулося засідання експертної ради при Міністерстві культури та інформаційної політики України і елемент «Буковинський урочистий вінок з ковилою» визнано національною культурною спадщиною. Про це йдеться в наказі МКІП від 26 липня 2023 року.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto">Цей вінок є нашим етномаркером, за яким впізнають буковинців на етнографічній карті України.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto"><strong>Що важливо знати про цей вінок</strong></div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">Це шитий урочистий вінок, виготовлений майстринями, а отже – його не плетуть (як може здатися на перший погляд), а зашивають, шиють.</div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto"><strong>Де він побутує зараз?</strong></div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">Буковинський обрядовий вінок з ковилою зараз є важливою складовою весільного обряду у чотирьох селах Чернівецької області – Рідківці, Топорівці (традиція фіксується як поширена), Магала та Чорнівка (рідше). У такому вінку дружки та наречена ходять запрошувати на весілля. Якщо історично такий вінок в статусі урочистого дівчина одягала на храмове свято чи до церкви (якщо вже заручена), на загальний данець, на січові загальносільські свята чи для участі в вітальних делегаціях (наприклад, відзначення дня народження цісаря у Відні, де всі дівчата процесії в такому вінку), то зараз у селах Рідківці та Топорівці, окрім власне на весілля, прийнято одягати вінок з ковилою на загальносільські свята сучасного зразка, зокрема День села. Як правило, такий вінок вдягають на загальносільські свята дівчата-ведучі і це є способом їх виокремити з громади.</div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto"><strong>Чи є подібні вінки в інших народів світу? </strong></div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">Так. Його прародичем є «вінок з султанами» (Казахстан), а також вінки з ковилою дівчат-лазарок Софійського повіту (Болгарія), вінки вельможних турчанок, а в межах України етимологічно спорідненими до нього є ключівський вінок з гусячого пір′я, покутський та полтавський вінки з павиними перами тощо. Якщо у буковинської нареченої на голові вінок з ковили, обов’язково нефарбованої, то у парубка – пучок фарбованої ковили на капелюсі.</div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto"><strong>Як прикріплюється вінок на голову? </strong></div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">Шиють вінок на замовлення у майстринь, що володіють цією спеціальною обрядовою технікою, а носять трьома способами:</div>
<div dir="auto">- зашивають на зібраному пучку волосся на маківці (Новоселиччина, збереглося понині);</div>
<div dir="auto">- кріпили на циліндроподібний вінок «капелюшиння» і зав′язували разом з основою як чепчик Заставнівщина);</div>
<div dir="auto">- розташовували «гребенем» вздовж голови і квітчали (Кіцманщина).</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto"><strong>З чого складається і що означає цей вінок</strong></div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto">«Зазвичай усі буковинські вінки мають в своїй основі пряму циліндричну форму, тим і відрізняються від вінків інших регіонів, окрім вінка, який називається капелюшиння, котрий віддалено схожий на продовгуватий капелюшок, повністю вкритий квітами. І ще є одна особливість: на цупку основу вінка знизу традиційно нашивають ряд маленьких срібних чи інших монет, далі пришивають вузьку золоту стрічку, а решту площини вінка умовно ділять на три частини (як тричастинна будова світу), тому тут могли бути і три ряди дрібних квітів (в кольорах характерних для буковинської вишивки), і три ряди нанизаних з бісеру силянок (ґердаників), так дехто називав і цілий вінок - ґерданик, або дві силянки та всередині сплетені дві вузькі стрічки в ромбічну композицію, поміж них вишиті бісером дрібні квіти чи завитки, де фон густо вкритий лелітками. Саме через цю загальну стрічкову структуру вінка і називають його кодами (стрічка - кодина). А ще вінок завершує, акцентує увагу на весь стрій, тому, як найвищу точку, і називають його кодою, кодиною. Завершуються такі вінки рядом квітів, які прикріплюються на верху цупкої основи. А вже ковила, попередньо очищена й складена та обмотана нитками в пучки, припасовується або по конусу вінка з його тильної сторони, або спереду по центру великим пучком. Такі вінки легко одягаються на голову, вони лягають над бровами дівчини рівно, тобто кругло виглядають з усіх боків», - так описує загальний вигляд циліндричного вінка з ковилою та тонкощі його називання і збирання майстер з виготовлення вінків Микола Шкрібляк.</div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto"> 
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.cvnews.cv.ua/uploads/600x400/2023/07/29/1bc76c8ee17c12fcf0f77bf3bdc5044c.jpg" alt="" />
<div class="image-in-post-caption">Буковинський вінок. Фото проєкту "Спадщина"</div>
</div>
</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto">Дещо інакше складається тип вінка з сіл Топорівці й Рідківці – його основа становить коронку до 6 сантиметрів висотою, нижня частина якої буде пришиватися до кіс дівчини, а у верхню частину суцільним пучком вставлять пучок ковили. «Складаються «коди» із двох частин: коробки і самих «кодів». Коробка виготовляється на картонній основі в 5-6 см висотою та 8-10 см діаметром і обтягується з обидвох сторін темною шерстяною ниткою. За допомогою коробки головний убір прикріплюється до голови.</div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">Самі «коди» також виготовлені на картонній основі, лишень висотою у 6-7 см та діаметром 10-11 см, що обумовлено способом одягання їх зверху коробки. Картонна основа «кодів» обтягується з обох боків білою тканиною. Із зовнішнього боку тканину покривають два ряди штучних квітів, виготовлених з шовку та сухозлоті, причому нижній ряд складається із поодиноких квітів (15-18 штук), а верхній із квіток, згрупованих по 5 штук в букети («туфочки»). Саме завдяки цим букетам – «туфочкам» - головний убір набуває конусоподібної форми.</div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">Верхній край головного убору завершується пучками сухозлоті – «колосками» та рядом паперових квітів – «кучерями». Характерною особливістю «кодів» є їхня кольорова гама, яка представляє собою світлі м’які тони – «вмерлий цвіт». Обов’язково складовою частиною «кодів» є стрічки «кодинки», які пришиваються до щільної стрічкоподібної (поперечної) основи способом часткового накладання (як в «карабулі» та «дьорданику»). Але спосіб їхнього кріплення полягає в тому, що стрічки «кодів» прикріплюються шпильками не до коробки, як було у двох попередніх випадках, а до плечового одягу на спині. Інші складові частини «кодів» - подвійна широка стрічка, яка спадає на спину від основи головного убору до нижнього рівня «кодинок» та призібрана поперечна стрічка, що кріпиться до навушних прикрас, - доповнюють «коди».</div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">Завершують головний убір три букетики квітів, прикріплені до волосся по одному посередині та по боках голови зі сторони потилиці. Головний убір «трава» є продовженням «кодів» - по суті, це ті ж «коди» (часом саме ця назва й переважає), лишень зі стеблами трави ковили.</div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">Близько 100 пучків ковили пришиваються в кілька рядів по спіралі на картонну основу довжиною до одного метра, далі закручуються у щільний рулон, обшиваються тканиною і вставляються у верхню виїмку кодів». Важливо те, що цей опис здійснила носійка традиції, адже Ярослава Кожолянко є не тільки дослідницею, але й уродженкою села Топорівці і успадкувала цю традицію в природному середовищі її побутування.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto">Що стосується рідківського зразка вінка з ковилою, то він має свої тонкощі. Майстриня з пошиття таких вінків Галина Вівчарюк зазначає, що у Рідківцях та Топорівцях є суттєва різниця між вінком з травою (дівоцьким вінком) і шлюбним вінком нареченої: «Займаюся цими віночками десь приблизно 15 років. Коли моя внучка підросла і я подивилася уважно до вінка, то зрозуміла, що я можу і сама його зробити. В нас такий вінок з травою вдягає молода, коли йде кликати гостей своїх. А в неділю, на саме весілля, вона вбиралася все так само – сорочка, рікля (спідниця), лиш траву вже цю не кладе, а зверху на коронку кладеться такий вінок, аж на лоба спускається, ну ніби під кутом. То кликати як вона йде – на коронку спеціальну кріпиться трава, а як вже заміж іде – то трава забирається, а ставиться вінок під кутом звичайний круглий. Моя Анна вінчалася у такому вінкові і він у неї зберігається за склом образа, ікони. І от якщо траву чи навіть оцю коронку, павун тобто, вам ще позичать, то вінок – це особисте, це ніколи і нікому не зичиться».</div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">У село Остриця поблизу Чернівців мода на з вінок з ковилою прийшла в 70-х роках під впливом Магали, і тривала до середини 10-х років ХХІ століття. Традиційний припис щодо його носіння подібний: у такому вінку наречена також тільки запрошує на весілля. Якщо сам каркас у Рідківцях називається «павун», то в Остриці – «кап-ку-флорь», що в перекладі з румунської означає «голова в квітах».</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto">Майстриня з села Остриця Валерія Міґаєсі не займається активно виготовленням каркасу кап-ку-флорь, але за потреби може його зробити.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto">«Наша основа віночка відрізняється тим, що вона йде спочатку прямо, як циліндр, а потім на неї сам круглий вінок кріпиться під кутом, ніби насувається на чоло. Так робимо ми в Остриці, так роблять в Магалі.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto">І ставити ковилу – ця «мода», ну традиція, прийшла до нас у 70-х десь і протрималася до 2010 десь, і це наші дівчатка замовляли у Магалі у майстрині. Пучок ковили має закріпитися так, аби він був розпушеної форми, ніби як куля, але знизу це один пучок трави і його можна легко забрати з вінка».</div>
<div dir="auto"> </div>
<div dir="auto">Майстриня з села Мамаївці (Мамаївська територіальна громада Чернівецького району Чернівецької області) Галина Українець займається реконструкцією вінків з ковилою і створила етногалерею «Спадкоємці» на базі Центру культури «Вернісаж» у місті Чернівці. У цій етногалереї представлені як фото історичних зразків, так і відтворені сучасні вінки з ковилою.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto">У місті Кіцмань реконструкціями вінків з ковилою займаються майстрині (мама і донька) Дарія Стасюк та Діана Новак. Вони активно беруть участь у обласних заходах з популяризації одягової культури буковинців.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto">Пропонуємо вашій увазі також добірку наукових та науково-популярних джерел, які вас познайомлять з буковинським урочистим вінком якнайкраще.</div>
<div dir="auto"> </div>
</div>
<div class="x11i5rnm xat24cr x1mh8g0r x1vvkbs xtlvy1s x126k92a">
<div dir="auto"><strong>**Підготовано за дослідницькими матеріалами проєкту "Спадщина".</strong></div>
<div dir="auto"> </div>
</div>

Додатково

Джерело

Посилання на джерело

http://

Автор

Перегляди

SEO

Ключові слова

Опис

Редагувати матеріал форма редагування матеріалу

Матеріал

Додатково

SEO

Головне зображення

Публікація

Статус

Оприлюднити

Категорії

Зв’язані матеріали

Теги & SEO

RSS

Підтвердження

В кошик

Langdon's Birthday

Frodo Updated His Profile

Nora Joined Mailing List

Cron Job 254 Executed