Постійне посилання: http://cvnews.cv.ua/post/view/1697818263-zi-slovom-svobodi-kriz-stolittya-foto
На початку було слово! Цей вислів Святого Апостола Іоанна можна продовжити так: для українців в усі часи найважливіше слово було - Свобода! А для переселенців за океан — особливо. Адже в кінці ХІХ ст. за океан їхали люди які шукали в першу чергу свободи і кращого життя для себе і своїх родин.
Чи легко їм давалось адаптуватись в новому середовищі, ставати американцями або канадцями і водночас залишатися українцями? Скоріш за все - ні! Для цього було потрібно обʼєднуватися в громади, засновувати церкви, школи, громадські організації, і, звичайно—періодичні видання. Цей процес становлення української громади ми відстежуємо в експозиції відділу «Буковинська діаспора» Чернівецького обласного краєзнавчого музею.
Саме там відзначили вельми поважний ювілей особливої газети, яка в першу чергу — український часопис, що віддзеркалює українську свідомість та життя громади поза межами рідної землі. І вже по - друге, на сьогоднішній день - найдавніше періодичне видання українською мовою у світі!
130 років тому, 15 вересня 1893 р. проповідник, богослов, поет о. Григорій Грушка заснував газету, яку назвав наймилішим для українця словом — Свобода. Епіграфом стали слова Тараса Шевченка:
"Учітеся брати мої, думайте, читайте
І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь".
«На своєй хаті своя правда, сила й воля».
Цими словами Григорій Грушка, який знав напам'ять весь Кобзар, визначив характер цієї газети. З самого початку «Свобода» пройнялася духом шевченкової поезії.
Роком пізніше, в лютому 1894 року Григорій Грушка став ініціатором заснування Руського Народного Союзу (пізніше, з 1914 р. Український Народний Союз). Завданням цього Союзу було дбати про згуртування, освіту і допомогу українцям в Америці. Наразі це найбільша і найвпливовіша українська організація на Американському континенті.
Втім Свобода була не першим україномовним часописом в Америці.
Першим українським журналістом на Американському континенті став Агапій Гончаренко, колишній чернець Києво-Печерської Лаври, який заснував двомовну газету "Аляска Геральд" (Вісник Аляски"), 1868.
В 1886 вийшла інша газета — «Америка», яку редагував о. Іван Волянський.
Варто зауважити, що до появи української преси в Канаді саме ці газети забезпечували інформаційні потреби й українців Канади.
Перша газета «Канадійський фармер» була заснована у Вінніпезі трохи згодом — в 1903 р., і в 1910 постав «Український голос» - газета—тижневик, яка виходить і понині.
Всі ці видання були тим містком, який обʼєднував українців по всьому світові.
Упродовж 130 років «Свобода» виходить без перерв. Що ж дозволяло редакторам стільки років не опускати руки і боротися з різними імперіям, які панували на теренах рідного краю, адже ми знаємо, що кремлівські агенти завжди шукали лазєйки знищити українську самоідентичність? Можливо, злагоджений колектив, лояльність редакторів до авторів, критична вібірковість подачі матеріалу? Але завжди газета — це завжди творчий дух і гарячі серця авторів, які в ній працюють. Серед дописувачів газети був Іван Франко. Його оповідання і вірші почали з'являтися починаючи з 1894 і закінчуючи жовтнем 1907 р. Дописував в газету також Михайло Грушевський, Юліан Бачинський. Сьогодні Свобода доступна в інтернеті починаючи від її першого числа з 15 вересня 1893 року, виходить вона зараз і в цифровому вигляді. І це для краєзнавців, істориків невичерпне джерело життя нашої української, буковинської громади за кордоном. Архів Свободи дозволяє дізнатися, що серед дописувачів були і буковинці — Григорій Скегар, Мирослав Сіменович, Роман Смаль—Стоцький.
Часи змінюються і ми змінюємося разом з ними. Вдосконалюються засоби передачi інформації, які намагаються все швидше та ефективніше впливати на людську свідомість та почуття.
Газети. згодом радіо, телебачення, тепер - електронні цифрові носії інформації і впливу, чи може хтось передбачити що буде далі? Неймовірні відкриття і досягнення у сфері інформаційних технологій випереджують найсміливішу людську уяву! Але «Свобода» назавжди залишиться тим дзеркалом, в якому відбиваються грані життя всіх чотирьох хвиль української еміграції за океан, де простежуються всі процеси формування української громади на шляху до перетворення звичайної еміграції в українську Діаспору.
І дослідження архівів «Свободи» показує, що газета допомагала зрозуміти просту істину: Україна одна на всіх, незалежно з якого куточка Старого Світу твоє коріння, вона одна, єдина, незамінна!
чернівці
новини чернівців
чернівецькі новини
новини буковини
діаспора
свобода
слово
Оксана Пелех
Вибрано елементів :
Перетягніть файли сюди, щоб завантажити
або
Максимальний розмір файлу : 50 Мб
Вибрані елементи